Сукня для феї Дінь-дінь

Цього року Софійка мала можливість сама обирати собі образ для свята Нового року в садочку і забажала бути феєю Дінь-дінь. Я була рада застосувати свої рукодільні таланти для користі мого золотка і зшила ось таку сукню. 

Ранок вийшов пречудовий. Було видно, що діти отримують задоволення від пісень і таночків, що вони вивчали останні півтора місяці. Ну а для батьків такі виступи - найкраще, найулюбленіше свято.

Під катом можна почитати про подробиці пошиття.

Вітаю вас з наближенням Нового року та Різдва. Повернуся в блого-життя ближче до весни:)

Обкладинка на паспорт

Здається, минулого разу я обіцяла піти шити щось новорічне. І я пішла. Але що саме покажу пізніше. Цю обкладинку зшила в подарунок подрузі за цим чудовим МК від Уляни.

Гарних вам вихідних.

Ковдрочка з тапеціями

На початку осені мені пощастило придбати Baby Go cutter, за допомогою якого я за два вечори змайструвала ось таку лялькову ковдрочку. Тканина у мене закінчилася вже давно, і цей витвір різався із залишків від залишків. Це навіть скрапом вже назвати важко. Скоро я почну застосовувати ті методи шиття, де пил, що залишився від тканини настрочують на основу.

А головне, що найбільше-то йде на бек і бейку! Діду Морозе, подаруй мені будь-ласка кілька ярдів різнобарвного котону.
Піду до Нового року що-небудь пошию, а то в блогах вже свято йде широкою ходою, просто неможливо стояти осторонь.
Затишної вам неділі.

Відкриття виставки і лотерея!

Трішечки із запізненням, але все одно напишу про творчу зустріч з форумчанками dublirin.com.ua, що відбулася перед відкриттям виставки клаптикових лялькових ковдрочок.

Я нарешті познайомилася з багатьма учасницями форуму і дуже цьому рада. Тепер за ніками бачитиму реальних людей, це дуже полегшує спілкування. Атмосфера на зустрічі була такою теплою, що в якийсь момент мені здалося, що я чаюю зі старими друзями.

Ось такий приз я виграла в лотерею. Чохол і брошка зроблені одною із засновниць сайту Дублірин - Іриною.

А таку гольницю для лотереї підготувала я. Вона наповнена рисом із додаванням лавандової олії. Ну, ви ж знаєте, що від рису голки ще більше загострюються. Олійки я, видно, передала і аромат від подушечки стоїть міцненький.  Пощастило, що жінці, котра виграла мій приз лаванда подобається :) 

Тепла вам і радості.

Umbrella's doll quilt

Покажу вам другу роботу для виставки. Уявіть собі, приношу я вчора в галерею свої ковдрочки, а прямо на сцені лежить старший братик моїх парасольок, що його пошила Ірина. Приходьте на виставку подивитися які вони гарні поруч. 

Було дуже приємно познайомитися із засновницями Дублірину - Іриною та Іриною, і з форумчанками - Тіною та Лесею.

Також вчора мені пощастило допомагати розвішувати квілти на стенди, тож майже половину з них я потримала в руках. Як це було приємно! Не втомлююся повторювати, що в реальності вони набагато набагато красивіші і ніякі фото не зможуть передати тієї позитивної енергії, що несуть в собі клаптикові вироби.

А ще я вперше в житті бачила стільки печворку разом. Чесно зізнаюся, що також я побачила, і те що, мені треба багато ще чому навчитися.

Гарних вам вихідних. 

Лялькова ковдрочка

Всі, всі, всі, поспішайте побачити!

З 2 по 16 грудня в Києві відбудеться виставка клаптикових лялькових ковдрочок! Мої ковдрочки теж беруть участь у події. Адреса, за якою можна побачити мініатюрні квілти Залізничне ш. 3 (м. Либідська). Відкриття виставки 2 грудня о 14:00. 

На фото моя перша лялькова ковдрочка. На неї пустила малесенькі клаптики, що їх продавали набором - 42 клаптики 6х6 см. Пакуночок виглядав, ну просто, як тістечко.  А от на бейку довелося тканини докупити. І вона майже пасує до решти кольорів. 

Ще одна ковдрочка в роботі. Поспішаю завершити. Повірте фото не передає всієї їхньої краси. З печворком це, взагалі, такий собі парадокс - фото майже не справляє враження, а справжню річ з клаптиків не хочеться випускати з рук, не можна відвести очей. Тож приходьте на виставку, не пожалкуєте.

Привіт від сонячного літа.

Привіт, дорогі мої читачі! Невже це листопад надворі? А в моєму блозі літо ще не закінчилося. Сьогодні покажу вам, що я шила для відпустки.

Найкрасивіше - це сукня. Викрійка з Бурди "Шити легко і швидко", весна-літо 2012. Перед і спинка абсолютно однаковісінькі, найбільший фокус це вивернути сукню після того, як пришив підкладку. Але все можливо :)

Панама для чоловіка. Житомирський льон, викрійка з Оттобре 3/2011, мод. 35. Звичайно, що  викрійку довелося збільшувати.

Панама для мене. Теж льон, викрійка з того ж самого Оттобре 3/2011, розмір 52. Щоправда, льон себе не виправдав. Дитячі панами можна було прати в солоному морі, полоскати в басейні, сушити під прямими променями сонця, а вони тримали форму і не втрачали яскравості. Думаю, що американці цей свій коттон розробляли для польотів у космос.

А от панами з льону не витримували, навіть, перебування в сумці. А Ігор ще й скаржився, що в панамі йому жарко, хоча флізеліном проклеєно тільки поля.

Синя спідничка для мене. Найносибільніша річ цього літа. Кокетка, резинка, один шов і комфорт був мені забезпечений.

Була ще шовкова туніка, але жодної пристойної фотки.
Намагатимусь не зникати надовго, але частих постів не обіцяю. Бережіть себе і коханих.

Шляпа для Софійки

Черговий шедевр для захисту коханої голівки від сонця.

 Викрійка з Оттобре 03/2011, розмір 52. У Софії обхват голови точнісінько 52 см, тому панама сіла ідеально. 

І декілька кумедних фото з дня народження мого племінника, який проходив у бабусі на дачі. Я б назвала це фото "Щасливе дитинство".

Ох, і великий же цей тортик, сама не впораюся, помагай Орче, помагай.

І, нарешті, я зшила дещо і для себе. Користувалася власним МК :)

Фото себе я робила самостійно, тому з лівого вуха у мене стирчать двоє дітей, вважатимемо це мистецькою алегорією.

Просто зараз ми від'їжджаємо до Карпат. І замість того, щоби збирати речі я пишу цей пост :) Веселих вам літніх днів.

Панама для Ореста

Схоже, що моя друга пристрасть після печворку - це головні убори. Сьогоднішній пост знову про панаму і наступний буде теж. А чому б і ні, адже літо на дворі! Орцева панама зшита з тканини з тієї самої колекції, що й софійчина. 

Гарного вам дня!

МІЙ СПРАВЖНІЙ КВІЛТ!!!

Піт і сльози, 2 роки сумнівів і відкриттів, 2 роки невтримного бажання стати квілтером - і я завершила свій учбовий квілт. Мало того - я його простібала на вільному ходу моєї чудової Janome 6600P. Не вистачає слів, щоб передати почуття радості. Це, безумовно, визначна подія у моєму житті.

Розмір квілта 115х95 см. Верхня частина (top) - американський хлопок з колекції "Palette" дизайнера Джинні Бейєр (Jinny Beyer). Серединка (batting) - ситнетичний утеплювач, підкладка (back) - вітчизняна бавовна. 

Утеплювач після простьобування став колом, тож квілт ідеально підходить для використання на вулиці у ясну суху погоду в якості аксесуару для пікніка. І це добре, бо саме таку мету я переслідувала на останніх етапах роботи. Це Софія придумала, що ковдрочка буде для пікніків і для занять спортом. Чудово, що квілт знайшов своє практичне призначення.

Не можу не показати зворотній бік, на якому видно мій free-moution. Він іще не впевнений, але ж мала я колись почати.

Бажаю вам творчих успіхів і натхнення.

Пляжний сезон відкрито!

Поки мій блог не покрився пліснявою, виправдаю своє зникнення. Ми їздили на пляж.

А до поїздки в Голландію я зшила чимало обновок для себе і малюків. Думаю, протягом літа у мене з'являться гарні фотографії і я вам все покажу. 

Для початку панама з дитячого номеру "Бурда" №2 за 2012 рік, розмір 52. Хороша викрійка, можна шити. Панами я ніколи не дублюю клейовими матеріалами, щоб голова дихала. Чесно кажучи, американський котон і так пречудово тримає форму. 

Лагідного вам літа! 

Бірюзова кофта

З приходом весни ритм життя нашої родини дещо змінився. Менше часу на шиття, більше часу для прогулянок на вулиці, нуль часу для інтернет. Реальність забрала мене з блогосфери. 

Цю кофточку я зшила ще на початку квітня. Викрійка з першого номеру Оттобре за 2012 рік, розмір 92; матеріал велюр, підкладка на капюшоні інтерлок, манжети кашкорсе.

Замучилася я без розпошивальної машини шити трикотаж. Під цей велюр взагалі ледве налаштувала швейну машину. Сильно розтягувався шов, через це краї швів залишилися необробленими (чого в моїх роботах раніше не було). Але врешті решт кофтинка вийшла така яскрава і зручна у використанні, що тепер вже мені не шкода тих зусиль, що я доклала до її пошиття.

Гарної вам весни.

Перший квілт

Радію завершеній роботі! Цей квілтик пролежав недошитим майже 3 роки! Ось перша публікацію про нього, а ось - друга. Класно, що у мене є блог - моя власна машина часу. 

Квілт невеличкий, приблизно метр на метр, тканина недорога, трикутники вирізалися за допомогою картонного шаблону і ножиць, підкладка - синтепон. 

Але основна моя гордість це - вільно ходове простьобування. Ох, скільки разів я бралася за нього і нічого у мене не виходило. Але ж не давали мені спокою чужі лаври, і я час від часу пробувала знову стібати на вільному ходу.

Так я тренувалася. Це заготовка для прихваток конусоподібної форми. 

Зі зворотнього боку гарно видно малюнок. Звичайно, що малюнок не ідеальний, але я принаймні побачила, куди рухатись і як можна виправити помилки. Це тренувальний чистовик.

А ось чорновик. В самому внизу, в правому куті у мене почало дещо виходити і це надало мені натхнення на завершення квілта. 

Пишу тут всі ці подробиці, щоб потім можна було подорожувати у часі :)

Гарного вам тижня.

Dino hat / Динозавряча шапка

Шапочка зшита для хлопчика Романа (8 місяців). Така сама як ця, тільки хлопчача і з зав'язочками, як і попередні версії на трикотажній підкладці.

Гарного вам робочого тижня.

Стіл для шиття

Вчора у мене нарешті з'явилося повноцінне робоче місце! Раніше я шила за столом, за котрим ми їмо. Було незручно прибирати шиття кожного разу перед вечерею. Але тепер цього більше не буде! Я дуже задоволена! Весь вечір перекочувала його по кімнаті шукаючи "місце сили". Знайшла :) Він так класно складається і перетворюється не невелику тумбочку. Але все по-порядку.

 Всю зиму я вмовляла чоловіка подарувати мені стіл для шиття. На жаль, інтернет пропонував нам або столи російського виробництва, які не подобалися мені на вигляд, або дуже дорогий австралійський стіл. Як же я здивувалася, коли 2 тижні тому натрапила на українського виробника Erso. Ціна в 3 рази менша, ніж за австралійський стіл, а на вигляд він справжній красень ще й за кольором ідеально вписується у нашу вітальню. Залишалося питання якості. Виробник запевнив мене, що фурнітура Данська, а матеріал, з якого виготовлено стіл екологічний і довговічний. Вчора пробувала пошкрябати голкою, дійсно не шкрябається. Мала вже обмалювала його кульковою ручкою - все швидко відтерлося. 

 Я стрибаю під стелю від щастя! До речі, стіл привіз власне директор підприємства. Вони з помічником заміряли мою машину і ще зроблять мені додаткове скло, щоб робочу поверхню машинки можна було зрівняти зі столом. Було видно, що люди ставляться до своєї справи з любов'ю і вірять у неї. Я дуже рада, що і в Україні з'явився виробник якісних швейних столів.

І, так - я вирішила дошити свій учбовий квілт, щоб взятися за справжній великий :)
Вірте в Україну, 
до зустрічі в ефірі.

Органайзери для рукоділля

Взимку ми з Тетяною затіяли обмін рукодільними витворами. Вона зробила для нас Капітона, а я пошила їй органайзери для в'язання. Кілька днів тому Таня зробила про них пречудовий пост, який і варто прочитати, якщо вам цікаво як там все всередині влаштовано. Я ж надаю кілька фотографій для загального ознайомлення. 

Органайзерів 2, бо одного для всіх потреб рукодільниці було б замало, а мені дуже хотілося, щоб Таня почувалася комфортно і в подорожі теж. Тому окрім великого органайзера для всіх скарбів, я зробила іще й дорожній - для поточного проекту.

Так великий органайзер виглядає всередині. У мене замало гачків і спиць для нього :)

А так він виглядає ззовні. Як же мені сподобалося шити з тканини виробництва Moda! Це казка, а не кольори! Вона дуже приємна на дотик - м'яка і піддатлива. Думаю, що наступні проекти будуть тільки з Moda.

Так виглядає маленький органайзер ззовні. Тут вже менше печворку, але я виділила годинники за допомогою квілтінгу. Правда рядки квадратиків виглядають дуже мило? Техніка здається простою, але завдяки ній будь-який виріб стає набагато привабливіший.

Нутрощі маленького органайзера.

Завдяки проекту, я гарно потренувалася вшивати блискавку (вона не потайна, тож справа пішла швидко, все після першої кишені :), пришивати липучки, обробляти виріб косою бейкою. Про косу бейку треба сказати, що це окреме задоволення. Без жартів. Виріб вже готовий, вже видно який він чудовий, а ти просто сидиш і майже медитуючи голочкою туди-сюди...
Дякую, Тетянко, за чудовий обмін.

Успішних вам проектів!

Монстрики

В один з днів, що Софія хворіла і не відвідувала садочок, примусила вона мене зшити їй нового Монстрика. У неї вже був схожий купований (не з такої гарної тканини і розповзався по швах), але він загубився. 

А у неї ж є новорічна фотка із "загубленим" (річної давності)! І тепер кожного разу, як надівається ця сукня, згадується і монстр (котиком це створіння, язик не повернеться назвати). 

Отже, ший мені, мама, нового монстра. Довелося шити. Викрійку я малювала від руки, а Софія мені підказувала, що він був менший і голова кругліша, і руки коротші. Вона сама придумала зробити йому очка сердечками, а ротик з ґудзиків в рядок. Сама зробила для нього намисто і браслет, випустила все це на підлогу, зі сльозами збирала по всій кімнаті намистини і вимагала, щоб далі я все робила сама. Сукню теж вона придумала. І змусила мене зшити таку ж іграшку для Ореста. Я погодилася за умови, що обличчя і одяг будуть такими, як мені захочеться. Тож Орестів монстр в трусиках.

Успіхів вам!

Dino hats/ Динозаврячі шапки

Позаминулі вихідні була весна. І я пошила своїм малятам новенькі шапочки. Спочатку для Ореста, бо наближався його день народження. 

Софійка побачивши такі справи попросила і їй зробити таку саму тільки з очима та іклами, хоча з нею вже був узгоджений проект з квіточкою і баламбонами. Я була рада, бо мені хотілося, щоб у них був якийсь однаковий одяг. Подивиться стороння людина і відразу зрозуміє - ці двоє брат і сестра. А не просто дівчинка тягне із собою чийогось малюка.

Прогулянка на Пейзажній алеї в Києві. У вихідні тут багато людей, всі фотографують і всі такі усміхнені.

Моїх двох видно з далеку. Шапки вийшли настільки чудовими, що привертають увагу перехожих. Орест іще маленький, йому все одно, а от Софійка від коментарів і звертань до неї незнайомців втомилася. Довелося шити шапку спокійнішого фасону - з квіточкою і баламбонами.

На цій фотці вона грається з бабусею у схованки і просить, щоб я її не викривала зі своєю зйомкою. Над шапкою видно чобіт, то вже бабуся Іра підкрадається ззаду :)

І кілька фоток Орцьо. Я навмисне зробила шапку без іклів та вирячених очей, щоб зберегти дитині індивідуальність і менше привертати увагу на прогулянці. Так і вийшло. Орцеву шапку сприймають спокійніше.

О! Я ж не написала найголовнішого! Чому я взялася за пошиття шапок саме динозаврів? А тому, що Орест їх дуже любить і вирізняє серед інших тварин. У нього є дві гумові фігурки, він з ними носиться цілими днями або в руках або в спеціальному пакетику, годує їх печивом, вкладає спати і каже на них "зявр".

Викрійку я зробила з двох Оттобрівських шапок, вушка від шапки-собачки (її можна скачати з сайту безкоштовно) а верхівку з номеру 1/2007, мод. 23, при цьому на Ореста викрійку зменшила до 48 розміру. Психонула і відтяла вже під час шиття 5 мм на потилиці (здалося, що буде завелика) - вийшло впритул, до кінця весни поносимо, а на осінь треба нову шити.

Цей чудовий фліс куплено у Марини, підкладку інтерлок теж у неї.

Дякую, що дочитали до кінця. Гарного вам дня.