Якось ми досі обходилися без шарфів, але цього року я різко відчула їхню нестачу. Навіть надівала Орестові свій буф в квіточки, щоб йому між застібками реймівського (від слова Reima) комбінезону не задувало. Софія, котрій це задування ніколи не заважало, і собі захотіла шарфика. Я зібралася думками і пошила діткам з флісу такі собі буфики-шарфики. Насправді для буфа вони закороткі, а з шарфом у них спільне тільки те, що вони горло гріють, тому називайте їх як захочете.
Такий варіант зігрівання горлечка мені подобається більше, ніж класичний шарфик, що зав'язується. Буфик надівається одним рухом ще вдома під куртку, на майданчику ні за що не зачепиться, ніхто не зможе за нього потягнути і він займає мало місця.
Першим зшила Софійчин шарф, прикрасила його аплікацією, бо без прикрас ми не носитимемо. Думаю, що і з прикрасами - теж, бо зараз, коли я пишу цей пост місце знаходження шарфика вже невідомо. (Може в машині залишили, а може в садочку).
А це третій буфик - для Софійчиної подружки, у котрої дуже скоро День народження.
Наведу коротку інструкцію з пошиття такої корисної з усіх боків речі.
Нам потрібен шматочок флісу на трикотажній основі. Клікніть на фото, воно збільшиться і ви побачите, що лицьовий бік - трикотажний, а зворотній - це звичайний фліс.
Розмір прямокутника 50 см по довгій стороні (тій що тягнеться) і 20 см - по короткій , 48 см на 22 см теж буде добре.
Прикрашаємо наш прямокутник як заманеться. Складаємо лицьовим боком всередину і строчимо прямим стібком або стібком, що відразу оброблює край. Обрізаємо припуск ножицями зиг-заг (для більшої модності) і йдемо на вулицю вигулювати обновку.
Веселої вам прогулянки!
