Перший квілт

Радію завершеній роботі! Цей квілтик пролежав недошитим майже 3 роки! Ось перша публікацію про нього, а ось - друга. Класно, що у мене є блог - моя власна машина часу. 

Квілт невеличкий, приблизно метр на метр, тканина недорога, трикутники вирізалися за допомогою картонного шаблону і ножиць, підкладка - синтепон. 

Але основна моя гордість це - вільно ходове простьобування. Ох, скільки разів я бралася за нього і нічого у мене не виходило. Але ж не давали мені спокою чужі лаври, і я час від часу пробувала знову стібати на вільному ходу.

Так я тренувалася. Це заготовка для прихваток конусоподібної форми. 

Зі зворотнього боку гарно видно малюнок. Звичайно, що малюнок не ідеальний, але я принаймні побачила, куди рухатись і як можна виправити помилки. Це тренувальний чистовик.

А ось чорновик. В самому внизу, в правому куті у мене почало дещо виходити і це надало мені натхнення на завершення квілта. 

Пишу тут всі ці подробиці, щоб потім можна було подорожувати у часі :)

Гарного вам тижня.

Dino hat / Динозавряча шапка

Шапочка зшита для хлопчика Романа (8 місяців). Така сама як ця, тільки хлопчача і з зав'язочками, як і попередні версії на трикотажній підкладці.

Гарного вам робочого тижня.

Стіл для шиття

Вчора у мене нарешті з'явилося повноцінне робоче місце! Раніше я шила за столом, за котрим ми їмо. Було незручно прибирати шиття кожного разу перед вечерею. Але тепер цього більше не буде! Я дуже задоволена! Весь вечір перекочувала його по кімнаті шукаючи "місце сили". Знайшла :) Він так класно складається і перетворюється не невелику тумбочку. Але все по-порядку.

 Всю зиму я вмовляла чоловіка подарувати мені стіл для шиття. На жаль, інтернет пропонував нам або столи російського виробництва, які не подобалися мені на вигляд, або дуже дорогий австралійський стіл. Як же я здивувалася, коли 2 тижні тому натрапила на українського виробника Erso. Ціна в 3 рази менша, ніж за австралійський стіл, а на вигляд він справжній красень ще й за кольором ідеально вписується у нашу вітальню. Залишалося питання якості. Виробник запевнив мене, що фурнітура Данська, а матеріал, з якого виготовлено стіл екологічний і довговічний. Вчора пробувала пошкрябати голкою, дійсно не шкрябається. Мала вже обмалювала його кульковою ручкою - все швидко відтерлося. 

 Я стрибаю під стелю від щастя! До речі, стіл привіз власне директор підприємства. Вони з помічником заміряли мою машину і ще зроблять мені додаткове скло, щоб робочу поверхню машинки можна було зрівняти зі столом. Було видно, що люди ставляться до своєї справи з любов'ю і вірять у неї. Я дуже рада, що і в Україні з'явився виробник якісних швейних столів.

І, так - я вирішила дошити свій учбовий квілт, щоб взятися за справжній великий :)
Вірте в Україну, 
до зустрічі в ефірі.

Органайзери для рукоділля

Взимку ми з Тетяною затіяли обмін рукодільними витворами. Вона зробила для нас Капітона, а я пошила їй органайзери для в'язання. Кілька днів тому Таня зробила про них пречудовий пост, який і варто прочитати, якщо вам цікаво як там все всередині влаштовано. Я ж надаю кілька фотографій для загального ознайомлення. 

Органайзерів 2, бо одного для всіх потреб рукодільниці було б замало, а мені дуже хотілося, щоб Таня почувалася комфортно і в подорожі теж. Тому окрім великого органайзера для всіх скарбів, я зробила іще й дорожній - для поточного проекту.

Так великий органайзер виглядає всередині. У мене замало гачків і спиць для нього :)

А так він виглядає ззовні. Як же мені сподобалося шити з тканини виробництва Moda! Це казка, а не кольори! Вона дуже приємна на дотик - м'яка і піддатлива. Думаю, що наступні проекти будуть тільки з Moda.

Так виглядає маленький органайзер ззовні. Тут вже менше печворку, але я виділила годинники за допомогою квілтінгу. Правда рядки квадратиків виглядають дуже мило? Техніка здається простою, але завдяки ній будь-який виріб стає набагато привабливіший.

Нутрощі маленького органайзера.

Завдяки проекту, я гарно потренувалася вшивати блискавку (вона не потайна, тож справа пішла швидко, все після першої кишені :), пришивати липучки, обробляти виріб косою бейкою. Про косу бейку треба сказати, що це окреме задоволення. Без жартів. Виріб вже готовий, вже видно який він чудовий, а ти просто сидиш і майже медитуючи голочкою туди-сюди...
Дякую, Тетянко, за чудовий обмін.

Успішних вам проектів!