18 квітня 2012

Перший квілт

Радію завершеній роботі! Цей квілтик пролежав недошитим майже 3 роки! Ось перша публікацію про нього, а ось - друга. Класно, що у мене є блог - моя власна машина часу. 
Квілт невеличкий, приблизно метр на метр, тканина недорога, трикутники вирізалися за допомогою картонного шаблону і ножиць, підкладка - синтепон. 
Але основна моя гордість це - вільно ходове простьобування. Ох, скільки разів я бралася за нього і нічого у мене не виходило. Але ж не давали мені спокою чужі лаври, і я час від часу пробувала знову стібати на вільному ходу.
Так я тренувалася. Це заготовка для прихваток конусоподібної форми. 
Зі зворотнього боку гарно видно малюнок. Звичайно, що малюнок не ідеальний, але я принаймні побачила, куди рухатись і як можна виправити помилки. Це тренувальний чистовик.
А ось чорновик. В самому внизу, в правому куті у мене почало дещо виходити і це надало мені натхнення на завершення квілта. 
Пишу тут всі ці подробиці, щоб потім можна було подорожувати у часі :)
Гарного вам тижня.

15 коментарів:

  1. Наталя, па-мойму, атрымалася чудово - як у вас кажуць!! Я таксама ціхутка практыкуюся, але яшчэ не валодаю падобнаю тэхникаю і гэткаю машынкаю (і гэткім сталом для шытва!), але, на маю думку, атрымліваецца файна. Ад падбору колераў і "ветракоў" да левага боку работы.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую, Veja! Зізнаюся, що без зручного робочого місця мені було б дуже важко дошити цей квілт. І я б не отримала такого задоволення від роботи.
      Мій чоловік, як щось надіне навиворіт, каже "надів на ліву сторону". А я все йому кажу, ну звідки ти взяв цю ліву сторону? Може це з білоруської мови?

      Видалити
    2. Але, у нас так і кажуць - левы бок, правы бок. Вось так і вывучаюцца мовы: найлепшы спосаб...

      Видалити
  2. Квiлтик просто чудовий! Добре, що показала процес навчання. Тепер не так страшно буде вчитися самiй.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую, Віка, зазвичай до людей простьобування на вільному ходу доходить набагато швидше ніж до мене, тож я скоріше патологічний випадок.

      Видалити
  3. Наталя, це правильно - писати у блозі. Теж так думаю. Іноді - не маєш часу, а іноді - бажання. Зате потім, через рік-два - подивишся, згадаєш, і думаєш - не дарма це все! Молодець, це, видно, нове робоче місце тебе так надихнуло?!!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так, Віка, я саме чекала столу, де б помістився квілт. Не уявляю, як строчити, коли він зісковзує зі столу.

      Видалити
  4. Вітаю переможицю! коли добиваєш такі "довгострої" і так наполегливо береш штурмом і облогою нові види рукоділля одразу якось стрибком збільшується майстерність. Сподіваюсь скоро побачити купу нових робіт, які чекали, коли для них звільниться місце в голові і просторі;)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую, Юля. Насправді цей квілт - це підготовка до іншого, зі справжнього американського котону. Топ вже зібрала, збираюся духом стібати. І як завжди вистрибують більш термінові проекти.

      Видалити
  5. Наталю!!!! Молодчинка!!! Для мене теж свято, коли я врешті доробляю річ, яка роками мені миляла і не давала спокою!!! Дуже гарний квілт вийшов, я про таке тільки мрію)))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую, Юля. Він стільки місця займав в комоді - цей синтепоновий згорток, але ж і викинути неможливо, тож йому одна дорога була - в завершення. Просто зараз мені був потрібен великий тренувальний сендвіч :)

      Видалити
  6. Ух-ты! Симпатичный коврик! Поздравляю с завершением!
    И - неплохие попытки освоить стежку!
    Всегда с облегчением заканчиваю такие долгие проэкты, представляю как ты радуешся. А он еще актуален своей задумке?)))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Рада тебе бачити знову, а ще більше рада, що в твоєму серці і думках знайшлося місце і для мене.
      Так квілт іще дуже актуальний. Той будиночок з ІКЕА зберігся цілий і неушкоджений. Тепер мої малята вдвох дістають його по суботах, і поки папа наш на футболі, будують собі халабуду. Буває натягають туди печива, поцуплять iPad і сидять там мультики дивляться. Або Софія без кінця вкладає Ореста спати, а він і радий, що його на подушки умощують і ковдрочками накривають.

      Видалити
  7. Дуже круто! Я навіть не уявляю як таке робиться))))

    ВідповістиВидалити

LinkWithin

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...