Зайка для доці

Привітайте мене з першою тільдою! Ох, скільки ж я дивилася на цих зайчаток і не тільки на них! А скільки часу я його шила! Вгадаєте? Місяці чотири. Розкроїла ще влітку, коли Катюша проводила у себе в блозі акцію "пошиємо тільду разом". Всі шили сонного янгола, а я зважилася на зайця. Не розрахувавши своїх сил, а точніше просто не уявляючи на що підписуюся я взяла викройку великого зайця (маленький може й був би пошвидше). Деталі зшивала руками.... зшивала, зшивала, нарешті зшила, але натхнення вивертати й набивати іграшку пропало. Добре, що Катя вмовила мене тоді не викидати почате, а таки дочекатися моменту і зшити все разом. Зшитий зайка без оченяток і одягу нагадував клона з фільмів жаху, про що чоловік мені відверто й повідомив. Але Софійка схопила чудовисько за вуха, притисла до себе і сказала: "Мая зайцік!". "Добре", - думаю: "зайчику - жити". Вишили ми йому личко, зробили одяг пристойний, за тканиною для сукні, навіть, спеціально в магазин ходили. І ось тепер це диво прикрашає дитячу кімнату.

Ділюся, ще однією радістю: Катюша сьогодні отримала мій ПІФ. Ура, перший ПІФ доставлено! Решта на поготові ;)