Подаруночок для Жені

В п'ятницю у моєї чудової подруги Жені був День народження. Я дуже хотіла подарувати їй щось зроблене руками. І брак часу не завадив мені. За кілька годин до привітання було виготовлено заколку для волосся.

Мені посилочка прийшла!

А ось що я отримала сьогодні на пошті! Дякую, Катруся, було дуже приємно брати участь в обмінному проекті! Повторимо на 8 березня?

Зайка Карамелька

Зустрічайте зайку Карамельку - подаруночок дворічній дівчинці Поліні. Маленька тільда зшита з льону. Сукню мені захотілося придумати самостійно - вийшло дещо на кшталт сарафану.  Панама пришита до голови, щоб не загубилася ;)

Сердечки до Дня Валентина

Цього року підготовка до Дня Валентина пройшла вдало!  Аж так вдало, що я сама від себе не очікувала, що понашию стільки сердечок, та ще й встигну дошити зайця (про нього завтра).  А все тому що, Катруся в одному зі своїх постів пропонувала обмінятися валентинками. У Каті справжня рукодільна лихоманка. А я не могла утриматися від того, щоби й собі не заграбастати часточку цієї хвилі натхнення. Тож не вагаючись ні секунди підписалася на обмінний проект!

Одне з цих сердець поштою було відправлено до Катрусі.

Жабка-скрекотушка або жабець-стрибунець

Згадала, що не показувала вам жабку, котру вишила для чоловіка на Новий рік.

Жабка стрибає від щастя, бо отримує дещо бажане. Вона зелененька, бо маскується під свій скарб ;)

В роботі мені дуже допоміг оцей майстер-клас. Вже не вперше я користуюся порадами з цього блогу.

Квілтова частина роботи цього разу мене не задовольнила. Чесне слово - більше ніяких "мозків". Мені потрібна логіка в тому, що я роблю. Ну нехай би я прошила цю роботу просто рівними лініями або ромбіками, або кружечками, ба, навіть, намалювала лінії простібування - та ж ні - вскочили мені в голову ці "мозки". Як австралійки і американки їх роблять? При цьому вони публікуючи свої пости виставляють це діло так, наче простібування мозками так само просто, як ґудзик пришити. 

Чохол для ipod nano

Чохол зшився ще на початку грудня для моєї подруги Маринки. Показую тільки тепер, бо до блогу руки не доходять. Здається, це ж найцікавіше, показати вже готову роботу, розказати як вона створювалася, а я чомусь останнім часом лінуюся. Треба виправлятися.

Чохол малесенький, але я відірвалася прикрашаючи його декоративними швами.

Дитяча подушка

Дуже дуже скоро маленька дівчинка Анастасія переїде до своєї власної кімнати. Нам з її мамою дуже й дуже хочеться, щоб Нані було затишно в новому помешканні. Тому я подарувала їй на День народження подушку в стилі печворк. 

Шви проквілтила декоративними швами, що їх має моя машина. Треба сказати, що цього разу машина відпрацювала на повну, я використала багато її можливостей. Дуже люблю зірки, думаю шитиму їх іще багато.

Майстер-клас "Бостонський блок"

Блукаючи просторами інету якось я натрапила на одну цікаву ідею в печворці. Ідея полягає в тому, щоби спочатку зшивати клаптики, а вже потім кроїти необхідну форму та розмір. Це дозволяє значно здрібнити деталі блоку і збільшити точність крою. Отже пропоную вашій увазі майстер-клас "Бостонський блок". Так називається, власне, і не блок зовсім, а лішень його елемент  - квадратик, що складається з трьох прямокутних трикутничків: одного великого і двох маленьких. Блок може бути виконано з використанням двох або трьох кольорів.

Їсти, шити, любити

Ігор з Софійкою повертаються з Німеччини, вони їдуть вже 2 дні і їхати їм іще день. А ми з Орестом тим часом сидимо вдома, годуємося піцою і суші на замовлення і шиємо весь вільний від їжі та сну час. Давно у мене такого зопойного шиття не було.

Ось три нові блоки. Сподіваюся в четвер нарешті дійти до своїх курсів печворку. Я пропустила вже 3 заняття, навчаюся практично заочно :)

 Ось так виглядають всі мої блоки разом. Мені дуже подобається те, що виходить

Нові блоки

Сьогодні покажу блоки, що я зшила на курсах. Спочатку у мене був план зшити велику превелику ковдру на наше ліжко, але в процесі я передумала. Розкажу чому. По-перше, треба зробити 72 блоки 23X23 см, - а на це, в рамках курсу, явно немає часу. Все ж таки я спочатку мама, а вже потім творча натура. По-друге, я роблю досить помилок для такої великої роботи. По-третє, я бачу цю велику ковдру не з різних за темою блоків, в все ж таки цілісною зрілою роботою. Щоб створити таку роботу потрібен досвід і час. Є ще й четверта причина - мені потрібна невеличка ковдрочка - її можна буде брати з собою в подорожі.

Чохол для ноутбука був подарунком на День народження Ігорю. Я замучилась квілтити "в канавку" (простібувати в шов), а потім виявилося, що треба було зробити довжину стібка більошою (до 4 мм) і шити спеціальною монониткою. Добре, що я пішла на курси - дуже багато корисної інформації.